Факультет природничих наук
Лабораторна діагностика біологічних систем
Освітній ступінь - МАҐІСТР
Нормативні дисципліни
Біологічні основи лабораторної практики
1, 2 семестри, 2, 2 год/тижд., залік, екзамен, 6 кредитів, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук,
доцент
Дисципліна розглядає основні закономірності будови та функціонування живої матерії на
субклітинному, клітинному, тканинному та організмовому рівнях з метою обґрунтування методів
дослідження біологічних систем. Розуміння основних біологічних явищ, що лежать в основі сучасних
методик лабораторних досліджень, забезпечить ефективне використання набутих теоретичних навиків
для вирішення конкретних практичних завдань у майбутньому.
Клінічна біохімія
1 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, М. Ф. Стародуб, доктор біологічних наук, професор
Клінічна біохімія - це інтегральна наукова дисципліна, що виникла на стику біологічних та медичних
наук, яка поєднує фундаментальні молекулярно-клітинні та прикладні наукові розробки з медичною
практикою. Метою клінічної біохімії є дослідження та обґрунтування використання протеїнів, ензимів,
інгібіторів ензимів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків, клітин та генно-інженерних продуктів як
засобів, що впливають на певні патологічні процеси та можуть бути застосовані у діагностиці та
лікуванні захворювань. Об’єднані зусилля біохімії, молекулярної біології, генетики, генної інженерії,
мікробіології, хімії і хімічної технології дають змогу створювати нові біотехнологічні продукти з
подальшим їх практичним використанням. Нові діагностичні та біотехнологічні підходи в теперішній час
зумовлюють значний прогрес у галузі охороні здоров’я, створенні нових технологій та лікарських
засобів, розробці нових стратегій діагностики, запобігання та лікування вроджених та набутих вад
метаболізму, запальних процесів, неопластичної трансформації клітин тощо.
Основи молекулярної діагностики
1 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент
У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень біологічної науки представлено дані про
застосування основних методів молекулярно-біологічних досліджень із діагностичною метою.
Дисципліну загалом присвячено вивченню специфічних методів аналізу нерегулярних біополімерів -
білків, РНК та ДНК. Крім того, висвітлено біосенсорні технології в молекулярно-біологічних
дослідженнях, основи організації молекулярно-діагностичної лабораторії, молекулярну діагностику
спадкових хвороб, злоякісних новоутворень, надзвичайно небезпечних інфекцій, молекулярну
діагностику у мікробіології, нові підходи до реєстрації імунних реакцій, автоматизацію діагностичних
процесів. У процесі вивчення дисципліни демонструється практичне застосування молекулярно-
діагностичних понять і засобів, а також їхнє значення для розвитку медицини і галузі охорони здоров’я
в цілому. Методологія та інструментарій, залучені у цій дисципліні, мають широке застосування в
суміжних курсах та сферах діяльності.
Фізіологія кровотворення
1 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор
Фізіологія кровотворення - це наука про систему крові, її регуляцію в нормі і патології, етіологію і
патоґенез гематологічних захворювань і механізми їх терапії. Головним завданням фізіології
кровотворення є вивчення основ гемопоезу, механізмів регуляції процесів проліферації і
диференціювання кровотворних клітин в нормі, а також при онкогематологічних захворюваннях з
метою встановлення загальнобіологічних закономірностей порушень елементів гемопоезу на
клітинному і молекулярному рівнях та шляхів їх корекції
Клінічна лабораторна діагностика й організація лабораторної служби
2 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 3,5 кредиту, В. В. Талько, доктор медичних наук, професор
Інтегральна дисципліна поєднує базові цитологічні, фізіологічні, молекулярні та прикладні наукові
здобутки з медичною практикою. Завданнями дисципліни є використання комплексу фундаментальних і
прикладних наук, а також технічних засобів і лабораторно-аналітичних методів, спрямованих на
діагностику основних патологічних проявів, і застосування отриманих даних у прогнозуванні перебігу та
при лікуванні захворювань. У дисципліні поєднано досягнення та зусилля молекулярної біології,
фізіології, анатомії, цитології і гістології, мікробіології, біохімії та біотехнології, що дають змогу
створювати нові лабораторно-діагностичні підходи з подальшим їх практичним використанням. Сучасні
діагностичні процеси в медицині базуються на біохімічних, гістологічних, цитологічних та молекулярно-
біологічних методах, застосуванні рекомбінантних нуклеїнових кислот і протеїнів, іммобілізованих
ензимів тощо.
Методи органічної хімії у дослідженні біологічних систем
2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, С. Д. Ісаєв, доктор хімічних наук, професор
Дисципліну присвячено розкриттю принципів функціонування живих систем на основі базових
понять біоорганічної хімії, а також застосуванню методів органічної хімії у дослідженні біологічних
процесів. Вивчається зв’язок між будовою біополімерів та їхньою біологічною функцією, основні
принципи промислової фармації і біотехнології, а також особливості застосування методичного
арсеналу органічної хімії для структурних досліджень білків і нуклеїнових кислот, а також для синтезу
білків і генів.
Молекулярно-клітинні основи самовідновних систем
2 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор
Дисципліна розкриває основні принципи функціонування самовідновних систем організму, шляхи
міграції стовбурових клітин в онтоґенезі. Разом з тим розглядаються сучасні дані щодо
функціонування в організмі людини епітеліальних, мезенхімальних, нервових, дендритичних і
гемопоетичних стовбурових клітин. Особливу увагу приділено механізмам проліферації і
диференціювання стовбурових клітин. Аналізуються шляхи комітування стовбурових клітин та їх
функціонування в нормі, за патології і в разі дії стресових чинників.
Основи сучасної фармакології
2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Н. Г. Антонюк, кандидат хімічних наук, доцент
Дисципліна присвячена вивченню основ фармакології як фундаментальної медико-біологічної науки
про ліки, що пов’язує фармацевтичні та клінічні дисципліни, необхідні в майбутній професійній
діяльності спеціалістів у галузі лабораторної діагностики біологічних систем. У результаті вивчення
дисципліни студенти знатимуть основи систематизації лікарських засобів за фармакологічними групами
та особливості їх раціонального застосування, а також основи питань комбінування та взаємодії
лікарських засобів з урахуванням їх фармакологічної сумісності.
Структура доклінічних досліджень
2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент
Дисципліну присвячено вивченню основ доклінічних досліджень, їх принципів та структури, з метою
забезпечення захисту учасників клінічного випробування і пацієнтів від потенційних небажаних ефектів
лікарських засобів, а також з метою запобігання надлишкового використання у дослідженнях тварин та
інших ресурсів. У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень біології представлено дані про основні
принципи розробки програми доклінічних досліджень, підходи щодо їх дизайну, застосування
загальноприйнятих та обов’язкових норм під час проведення доклінічних досліджень, вибір моделі
досліджень, способи ведення лікарського препарату та визначення його необхідної дози.
Біоетика та біобезпека
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, старший викладач
Дисципліна присвячена вивченню впливу досягнень науки, зокрема медицини та біології, на
здоров’я та життя людей, а також стан суспільства та навколишнього середовища. Це
міждисциплінарна галузь знань, що охоплює моральну проблематику, пов’язану з розвитком
біомедичних наук, які стосуються питань генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров’я і
життя людини. Вивчення дисципліни також передбачатиме дослідження проблем створення та
інтродукції в біосферу трансгенних рослин і тварин, використання генетично модифікованих харчових
продуктів.
Біохімічні основи імунітету
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор
У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень імунологічної науки представлено дані про клітини,
що здійснюють імунну відповідь, та молекулярні механізми, котрі забезпечують процеси передачі
сигналу всередині клітини, антитіла та клітинні рецептори до них, а також молекулярні відмінності у
формуванні імунітету проти вірусних, бактеріальних та грибкових інфекцій.
Основи належної лабораторної і виробничої практики (GLP і GMP)
3 семестр, 2 год/тижд., екзамен, 3 кредиту, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент
Дисципліна розкриває принципи належної лабораторної та виробничої практики (GLP/GMP).
Аналізуються поняття RA (аналіз ризиків), кваліфікаційних протоколів, а саме, DQ (кваліфікація
дизайну), IQ (кваліфікація інсталювання), OQ (операційна кваліфікація), PQ (виконавча кваліфікація).
Крім того, висвітлюються основи створення протоколів валідації, а саме, PV (валідація процесу), CV
(валідація очищення), CSV (валідація комп’ютеризованих систем, MV (валідація методу), а також
ATMP як приклади розвитку технології з дотриманням необхідних виробничих, клінічних і лабораторних
практик.
Радіобіологічні основи променевої діагностики
3 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 3,5 кредиту, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор
Дисципліна передбачає вивчення теоретичних основ використання методів променевих досліджень
з метою діагностики, профілактики та лікування ряду захворювань. Проводиться аналіз основних
методів променевої діагностики захворювань. Студенти оволодіють принципами використання
іонізуючого випромінювання для дослідження структури і функції органів та систем людини в нормі та
при захворюваннях. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть основи рентгенодіагностики,
комп’ютерної томографії, радіонуклідної діагностики, ультразвукової діагностики і магнітно-резонансної
візуалізації та термографії органів і тканин.
Сучасні методи мікроскопічних досліджень
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент
Дисципліна є необхідною складовою вивчення базових методів лабораторних досліджень. Вона дає
можливість вільно проводити всебічне лабораторне дослідження біологічного матеріалу. Дисципліна
дає змогу студентам сформувати базові уявлення щодо сучасного стану розвитку технік мікроскопії, а
також щодо можливості практичного застосування як базових, так і новітніх методів мікроскопічних
досліджень та мікрофотографування для проведення досліджень у біології. Навики роботи зі
світловим та флуоресцентним мікроскопом є невід’ємною частиною проведення та документації будь-
якого сучасного експериментального дослідження.
Методологія наукових досліджень
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, старший викладач
Дисципліна спрямована на опанування студентами основних понять і теоретичних основ сучасних
методичних прийомів та підходів, що застосовуються у науковій практиці для вирішення теоретичних
передбачень сучасної біології. Специфіка дисципліни полягає у висвітленні методологічних і
теоретичних підходів наукового дослідження, що використовуються у світовій експериментальній
практиці біологічного спрямування. Висвітлено питання організації та проведення наукового
дослідження, а також інформаційного забезпечення досліджень. Значне місце відводиться
висвітленню й такого питання, як методика написання наукової роботи, у тому числі дисертації як її
спеціальної форми, підготовці та проведенню її захисту.
Науково-дослідний семінар
4 семестр, 2 год/тижд., захист тези, 3 кредити, Г. В. Будаш, старший викладач
Метою науково-дослідного семінару є формування у студентів навичок наукових комунікацій,
публічного обговорення результатів своєї науково-дослідної роботи на її різних етапах. Завданнями
науково-дослідного семінару є ознайомлення студентів із актуальними науковими проблемами в
рамках обраної ними програми і напряму навчання, формування у них навичок науково-дослідницької
роботи, її планування, проведення, формулювання наукових висновків. Крім того, дисципліна
передбачає подання та публічне обговорення студентами проміжних результатів своїх наукових
досліджень. Підсумкова апробація результатів наукових досліджень студентів надається у формі
наукових доповідей.
Вибіркові дисципліни
Клінічна генетика
1 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, В. Д. Зукін, кандидат медичних наук, старший викладач
Дисципліну присвячено вивченню основних підходів до діагностики, лікування та профілактики
спадкової патології. У процесі вивчення дисципліни розглядаються сучасні цитогенетичні та
молекулярно-генетичні методи діагностики спадкової патології, підходи до терапії, основи медико-
генетичного консультування, прогнозування та профілактики спадкових захворювань.
Принципи сучасної лабораторної діагностики
1 семестр, 2 год./тижд.,залік, 3 кредити, С. Р. Гурандо, кандидат біологічних наук, старший
викладач
Дисципліну присвячено вивченню специфічних діагностикумів та технологій, що складають основу
лабораторної діагностики різноманітних набутих і спадкових розладів. Методологія та інструментарій,
залучені у даній дисципліні, мають широке застосування в суміжних курсах та сферах діяльності. У
процесі вивчення «Принципів сучасної лабораторної діагностики» демонструється практичне
застосування діагностичних та аналітичних понять і засобів, а також їх значення для розвитку медицини
і галузі охорони здоров’я в цілому.
Цитогенетика
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити, В. М. Бадюк, кандидат медичних наук, доцент
Дисципліну присвячено висвітленню сучасних уявлень про будову та функції хромосом людини,
принципи діагностики кількісних та структурних аномалій хромосом, застосуванню цитогенетичних та
молекулярно-цитогенетичних досліджень у пренатальній та постнатальній діагностиці спадкових
хвороб та у медико-генетичному консультуванні. Також розглядається роль цитогенетичних досліджень
в онкології та репродуктивній медицині. Студенти отримують практичні навички приготування
препаратів та аналізу хромосом людини.
Діагностика злоякісних захворювань гемопоетичної системи
3 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор
У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень гематологічної науки представлено дані про
етіологію, патоґенез, діагностику, диференційну діагностику та клінічний перебіг таких захворювань
системи крові, як анемії, гемобластози, геморагічні хвороби. Дисципліна передбачає засвоєння
студентами методів обстеження гематологічних хворих, дослідження препаратів їхнього кісткового
мозку та периферичної крові. Викладаються основи діагностики нейтропеній, лейкопеній та васкулітів,
різних видів анемій, тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Проводиться аналіз механізмів хронічних
мієло- і лімфопроліферативних захворювань та методи їх діагностики.
Ембріологія
3 семестр, 2 год./тижд., залік, 3 кредити, Т.Р. Скібінська, кандидат біологічних наук, доцент
Ембріологія - загальнобіологічна наука, що вивчає закони утворення зародка і процеси його
розвитку. У сучасних умовах новітніх технологій, ця наука успішно розвивається. Під час вивчення
дисципліни студенти мають засвоїти закони ембріогенезу, що дасть змогу для успішної боротьби з
такими захворюваннями, як чоловіче та жіноче безпліддя, штучне запліднення і боротьба з
генетичними хворобами.Наука ембріологія надзвичайно тісно пов'язана з молекулярною біологією,
генетикою, біохімією та з практичною медициною. Екстракорпоральне запліднення (штучне) і
ембріологічні дослідження сучасної науки і медицини - це можливість покращити якість життя сьогодні і
завтра.
Історико-філософські аспекти розвитку природничих наук
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Ю. К. Дупленко, доктор медичних наук, професор
Дисципліна є необхідною складовою вивчення історії біологічної науки та філософії біології. Вона
дає можливість оволодіти знаннями про основні віхи історії природознавства та освоїти панораму
сучасного природознавства і тенденції його розвитку. Мета дисципліни - викласти загальні
закономірності розвитку природничих наук, подати стислий їхній огляд; висвітлити роль і місце
природничих наук у суспільстві на різних етапах людської цивілізації. Завданнями дисципліни є
простежити зародження наукового мислення, еволюцію наукового світогляду, формування потреб
суспільства в науковому прогресі, накопичення суперечностей між людиною і природою та
пропоновані різними цивілізаціями шляхи їх розв’язання; подати панораму сучасного природознавства
та тенденцій його розвитку, біоетичну їх спрямованість; розглянути фундаментальні ідеї і теорії
сучасного природознавства в їх історико-культурному і світоглядному контекстах.
Клінічна імунологія
3 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредиту, В. В. Талько, доктор медичних наук, професор
Дисципліна висвітлює сучасні уявлення про функції імунної системи в нормі та при різноманітних
захворюваннях, в тому числі при імунодефіцитних станах та інфекційних процесах. Дисципліна
ознайомлює із методами діагностики та оцінки імунного статусу, а також його корекції за допомогою
імунотропних препаратів. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомлюються із основними
методами лабораторної діагностики порушень функціонування імунної системи та засвоюють основні
принципи практичного застосування надбань клінічної імунології.
Дослідження еякуляту в діагностиці чоловічого непліддя
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, В. Д. Зукін, кандидат медичних наук, старший викладач
Дисципліна є необхідною складовою вивчення особливостей функціонування репродуктивної
системи людини. Вона дає можливість ознайомитися із причинами та особливостями порушень
репродуктивної функції чоловіків, методами їх діагностики та лікування. Мета дисципліни - сформувати
у студентів знання про сучасні можливості лабораторного дослідження репродуктивної функції
чоловіків. Завдання дисципліни полягають у набутті студентами знань про анатомічні, генетичні та
фізіологічні особливості чоловічої репродуктивної системи, засвоєнні студентами інформації щодо
вроджених та набутих аномалій, які призводять до чоловічого непліддя; опануванні студентами
сучасних методів оцінки кількісних та якісних характеристик еякуляту.
Ендокринологія
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, О. В. Камінський, доктор медичних наук, професор
Дисципліна є необхідною складовою формування базових знань студентів щодо особливостей
будови та функціонування ендокринної системи і організму людини в цілому. Мета дисципліни -
формування у студентів адекватних уявлень про гуморальну регуляцію життєдіяльності живого
організму, його функціональних систем, органів, тканин, клітин та структурних елементів клітин. У
результаті вивчення дисципліни студенти набувають уміння аналізувати механізми регуляції функцій
ендокринних залоз, робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів
при зміні концентрації гормонів, аналізувати вікові особливості функцій організму, що пов’язані з
діяльністю ендокринних залоз.
Лабораторна діагностика невідкладних станів
4 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредиту, С. Р. Гурандо, кандидат біологічних наук, старший
викладач
Це розділ клінічної діагностики, який вивчає та оцінює фізіологічний та патологічний стан організму,
клітинний і хімічний склад, біологічні властивості тканин та рідин, збудників захворювань. Основною
метою дисципліни є дати студентам уміння інтерпретувати отримані результати лабораторних
досліджень на підставі цілісного уявлення про фізіологічні процеси в організмі людини, освоєння
принципів ефективного використання сучасних лабораторних методів, уміння встановлювати
алгоритми лабораторного аналізу для диференційної діагностики різних нозологічних форм за
невідкладних станів. Вміння призначити оптимальний комплекс діагностичних досліджень у порядку їх
пріоритетності та дати коректну оцінку результатів аналізів на тлі клінічних проявів захворювання є
завданням вивчення цієї дисципліни.
Методи діагностики вірусних інфекцій
4 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредиту, В. П. Поліщук, доктор біологічних наук, професор
Дисципліна дає можливість ознайомитися із основними методами клінічної діагностики інфекційних
процесів, спричинених вірусними агентами. Мета дисципліни - сформувати у студентів знання про
закономірності діагностики, корекції та профілактики вірусних інфекцій. Завдання дисципліни
полягають у набутті знань про морфологічні, генетичні та фізіологічні характеристики патогенних
вірусів, особливості патоґенезу вірусних інфекцій; опануванні студентами сучасних методів
вірусологічної діагностики, принципів раціональної терапії та специфічної профілактики вірусних
інфекцій.
Методологія створення і тестування біологічно активних сполук
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Г. Г. Жалніна, кандидат хімічних наук, доцент
Метою дисципліни є формування у студентів знань і навичок з ідентифікаціїі отримання біологічно
активних сполук, знання можливих шляхів їх метаболізму, механізму дії на різних рівнях; інтерпретації
способу дії на молекулярному рівні і знаходження залежності «структура - активність». Завданням
дисципліни є вивчення етапів створення біологічно активних сполук, видів біологічної активності,
методів тестування біологічної активності; основ комп’ютерного моделювання (докінг) комплексу
«діюча речовина - рецептор»; виявлення, дизайн та отримання біологічно активних сполук, створення
залежностей структура - активність; комбінаторна хімія.
Сучасні методи аналітичної хімії у лабораторній діагностиці
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Н. Г. Антонюк, кандидат хімічних наук, доцент
Аналітична хімія в медицині є основою клінічних лабораторних тестів, що допомагають
діагностувати захворювання та досягати успіхів у їх лікуванні. Метою і завданням навчальної
дисципліни «Сучасні методи аналітичної хімії у лабораторній діагностиці» є поглиблення знань з теорії і
практики кількісного аналізу. Дисципліна вивчає класичні та сучасні методи кількісного аналізу, зокрема
різноманітні способи розділення і концентрування речовин при їх визначенні (екстрагування,
хроматографія, капілярний електрофорез), класичні хімічні методи аналізу (гравіметрія, титрометрія)
та інструментальні методи аналізу (електрохімічні й оптичні).
Практика
Практика науково-дослідна
2 семестр, 15 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, старший викладач
Науково-дослідна практика передбачає ознайомлення з правилами трудового розпорядку та
правилами безпеки роботи у лабораторії, а також із основними напрямами роботи лабораторії.
Передбачено аналіз теоретичних даних щодо завдань, котрі вирішуються у лабораторії. Студент
виконує програму практики та завдання керівників від кафедри і лабораторії, ознайомлюється із
принципами роботи з приладами, що використовуються у лабораторії, та основними методами
досліджень, які при цьому застосовуються.